- самодійці
- -ів, мн. (одн. самоді́єць, -йця, ч.).Загальна назва групи споріднених північних народів Росії (ненців, селькупів і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
самодійці
Смотреть что такое "самодійці" в других словарях:
самодієць — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
самодієць — див. самодійці … Український тлумачний словник
самодійський — прикметник … Орфографічний словник української мови
самодільний — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
самодіючий — прикметник … Орфографічний словник української мови
самодіяльний — прикметник … Орфографічний словник української мови
самодіяльник — іменник чоловічого роду, істота рідко … Орфографічний словник української мови
самодіяльність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
самодіяльно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
самодійний — а, е. Те саме, що самодіючий … Український тлумачний словник
